3-х денний тренінг “Розробка комп’ютерних ігор в Unity 3D”, який завершив серію 4-х локальних GameHub-тренінгів для співробітників ОНПУ, виявився технічно складним і насиченим програмними технологіями.
1-й день, 27 квітня, пройшов під керівництвом Олександра Маковецького, старшого викладача кафедри інформаційних систем, з використанням гасла «Перші Unity-кроки без програмування». Учасники ознайомилися з інструментальним середовищем Unity 3D і в форматі «Роби як я» пройшли основні етапи по створенню простої 2D-ігри.
2-й день, 28 квітня, пройшов під керівництвом Юлії Трояновської, провідного інженера лабораторії інформаційних систем, з гаслом «Основи візуального програмування в PlayMaker Unity 3D». Учасникам було запропоновано методику створення гри в парадигмі автоматного програмування з використанням послідовності перетворень:
– з довільних словесних описів сценарію гри в специфікації правил поведінки об’єктів гри;
– з правил поведінки об’єктів гри в діаграму їх станів;
– з діаграми станів об’єктів в візуальну форму автомата в PlayMaker Unity 3D.
3-й день, 4 травня, пройшов під керівництвом Віктора Сперанського, доцента кафедри комп’ютерних систем управління та Олександра Голинського, студента ОНПУ і Unity-активіста, з гаслом «Особливості програмування ігор з використанням C#». Використовуючи улюблений формат «Роби як я», учасники пройшли основні етапи по створенню простої 3D-ігри типу лабіринт, вникаючи в особливості copy-paste шматочків програмного коду на мові С#.
А під завершення тренінгу школяр Андрій, син учасниці попереднього тренінгу, розповів про ідею своєї гри, використовуючи реальні моделі конструктора Lego і як би заглядаючи в майбутнє нових способів людино-машинної взаємодії в іграх.
Всі три дні тренінгів учасники перебували під активної інформаційної підтримкою Віктора Антонюка, старшого викладача кафедри комп’ютерних інтелектуальних систем і мереж.
Основною метою цього тренінгу стала демонстрація трьох граней процесу розробки комп’ютерної гри: від «без програмування» через неалгоритмічне програмування до загальновідомої алгоритміки. І кожна грань-дзеркало змогла знайти свою дюжину усмішок від учасників різних спеціальностей і вікових груп.